Викладання Історії в Інформаційному суспільстві та державні стандарти. (Для моїх колег-істориків)

У XXI столітті інформація посідає дедалі значніше місце в житті людини як члена суспільства; і вже якийсь час, навіть, висувається ідея інформаційного суспільства, основними рушійними силами якого є інформаційно-комунікаційні технології.

«Лавиноподібна» зміна соціально-технологічних аспектів людського життя приводить до необхідності змін всієї системи освіти. Змінюється сама сутність освіти, яка тепер грунтується на принципах доступності, відкритості та безперервності.

Крім того, саме дистанційна освіта значно розширює можливості і коло послуг, що надаються. Основною особливістю гнучких режимів навчання є те, що вони не так жорстко регламентують часові та просторові рамки проведення занять і спілкування між викладачами та учнями. Цікаво, що в американських ділових колах існує такий девіз: "Існувати - значить змінюватися, існувати довго - значить змінюватися часто"

Очевидно, що реалізація зазначених вище принципів сьогодні можлива тільки у випадку, доповнення традиційного навчання власне дистанційним, заснованим на сучасних віртуальних комунікаціях. (До речі, сьогодні в світі налічуються вже сотні мільйонів чоловік, які здобувають освіту і підвищують свою кваліфікацію з використанням дистанційних технологій).

Надзвичайно зростає також роль віртуальних комунікацій. Сьогодні природна комунікація все більшою мірою доповнюється і замінюється останньою. А поряд зі всесвітньою глобалізацією, як не дивно розвивається індивідуалізація, де все більше спостерігається таке явище, як «відхід у віртуальну реальність».

З огляду на це, соціалізація особистості повинна включати оволодіння новою «інформаційною культурою». Проте в процесі цієї «інтеграції» потрібно бути обережним. Адже, чи не найважливішою проблемою нової інформаційної культури є питання її «моральних начал», оскільки технологічний світ за своєю природою позбавлений морально-етичних критеріїв і оцінок. Тому сьогодні гостро стоїть потреба у скеровуючих принципах і цінностях.

Державні стандарти освіти – це вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача освіти відповідного рівня.

Документи визначають загальний обсяг навчального навантаження та форми державної атестації, характеристики змісту навчання, принципи організації освітнього процесу, систему управління змістом освіти, змістові лінії та очікувані результати навчання за освітніми галузями.

Повна загальна середня освіта має зазвичай три рівня – початкова освіта, базова середня освіта та профільна середня освіта.

Державні стандарти затверджується державним урядом; а заклад загальної середньої освіти створює умови для досягнення здобувачами результатів навчання та забезпечує відповідність рівня загальної середньої освіти Державним стандартам.

На основі Державних стандартів розробляються:

- Базовий навчальний план (є складовою частиною стандарту)

- Типові освітні програми

- Типові навчальні плани

-Освітня програма (схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником у разі розробки документа на основі типових освітніх програм);

- Робочий навчальний план закладу освіти (схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником).

Державний стандарт базової середньої освіти

За приклад, Я взяв Державний Стандарт України. Проте думки із нього Я викладаю так, щоб скористати міг кожен, незалежно від національної приналежності.

Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей...

Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

- повага до особистості учня;

- забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;

- дотримання принципів академічної доброчесності;

- формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;

- створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри;

- утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії.

До ключових компетентностей належать зокрема:

- інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей;

- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи;

- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування;

- громадянські та соціальні компетентності. А зокрема - виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації. Розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах. Спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності;

- культурна компетентність що передбачає наявність інтересу до ознайомлення з культурними і мистецькими здобутками світу, а також шанобливого ставлення до культурних традицій;

- підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо.

Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:

- читати з розумінням, що передбачає здатність усвідомлення прочитаного, та охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

- висловлювати власну думку, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

- критично і системно мислити, що виявляється у визначенні взаємозв’язків, умінні аналізувати, зважати на протилежні думки та контраргументи, розпізнавати спроби маніпулювання даними;

- логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

- діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

- виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем;

- конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги;

- співпрацювати з іншими, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим.

Вимоги до результатів навчання учнів визначено за різними освітніми галузями, - наприклад це технологічна, природнича, мовно-літературна галузь і так далі. Історія відноситься до освітньої галузі під назвою – «громадянська та історична».

Для освітньої галузі визначено:

- мету;

- компетентнісний потенціал, що позначає здатність освітньої галузі формувати всі ключові компетентності та базові знання;

- обов’язкові результати навчання учнів;

- рекомендовану кількість навчальних годин.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються зокрема з таких компонентів як:

а) конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес,

б) та орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення результати навчання учнів.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через осмислення минулого і сучасного, а також зв’язків між ними; взаємодії між глобальними і локальними процесами; а також формування поваги до прав людини.

Компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі включає :

- Вільне володіння державною мовою. Уміння читати перекладені та адаптовані державною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні та суспільствознавчі теми;

- Здатність спілкуватися іноземними мовами, читати науково-популярні публікації та здійснювати пошук потрібної інформації іноземними мовами;

- Математичну компетентність. Уміння правильно оперувати цифровими даними, математичними поняттями для глибокого пізнання, пояснення минулого та сучасних суспільних подій;

- Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій. Уміння оцінювати та пояснювати взаємодію людини та довкілля в різні історичні періоди. Визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь і раціональне використання їх у повсякденному житті;

- Інноваційність. Уміння наводити історичні приклади впливу інновацій на суспільне життя;

- Екологічна компетентність. Критично оцінювати роль людини та держав у досягненні Цілей сталого розвитку ООН;

- Інформаційно-комунікаційна компетентність. Використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її добору, перевірки, впорядкування і поширення. Дотримуватися авторського права та етичних норм у роботі з інформацією та під час онлайн-спілкування. Створювати вербальні та візуальні (графіки, діаграми, фільми) повідомлення, мультимедійні презентації соціального та історичного змісту. Критично ставитися до інформації з різних джерел;

- Навчання впродовж життя. Знаходити та опрацьовувати джерела суспільно важливої інформації із застосуванням доцільних для цього методів. Розуміти роль освіти, навчання для людини та суспільства сьогодні та в історичній ретроспективі;

- Громадянські та соціальні компетентності. Уміння моделювати свою поведінку як відповідального члена суспільства, який знає основи права, добре обізнаний із змістом прав людини та вміє їх захищати у правовий спосіб. Формувати та обстоювати свою громадянську позицію щодо локальних та глобальних питань . Утримуватися від можливостей зловживати своїми правами. Уникати негативних стереотипів та узагальнень, а також мови ворожнечі. Визнання цінності іншої особи та повага до її приватності. Уміння формулювати та обстоювати в дискусії власні погляди та переконання, конструктивно спілкуватися на різноманітні актуальні теми історії та суспільства знаходити історичні приклади залагодження суперечностей і конфліктів;

- Культурна компетентність. Вміння використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті, співставляти різні культури;

- Підприємливість та фінансова грамотність. Уміння використовувати досвід пізнання історії для обрання дієвих життєвих стратегій. Брати до уваги зміни в історії та суспільстві, оцінювати їх ризики та переваги для власного життя і життя спільноти. Усвідомлення економічних та соціальних можливостей і викликів, з якими стикається суспільство. Здатність приймати фінансові рішення з урахуванням можливих ризиків.

Базові знання

Людина і природа: поява і розселення людини; освоєння і перетворення людиною природи в минулому і теперішньому; освоєння нових просторів.

Людина і світ матеріальних речей: виробництво та споживання в різні історичні епохи; матеріали і технології; знаряддя праці і предмети побуту; науково-технічні винаходи; умови життя і праці в місті та селі; урбанізація; матеріальна культура аграрного, індустріального і постіндустріального суспільств.

Людина і суспільство: соціум і спільноти: родини, класи, нації, релігійні, етнічні та інші групи; взаємодія людей, інтереси і цінності, гідність людини; цивілізація; інформація і медіа; конфлікти та їх розв’язання.

Людина і влада: політична організація суспільства; політичні режими; права людини; громадянство; міжнародні відносини.

Людина і світ уявлень та ідей: світогляд і цінності, релігія, наука і мистецтво; історія ідей та їх вплив на людину і суспільство.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з громадянської та історичної освітньої галузі передбачають, що учень:

1. Мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тривалість у житті суспільства. Пояснює культурно-історичні витоки різних систем літочислення. Виявляє і пояснює ознаки культурно-історичних епох. Пояснює залежність перебігу історичних подій, явищ і процесів від людських вчинків та панівних суспільних ідей. Аргументує за допомогою історичних фактів вплив на поведінку людини подій політичного, економічного та релігійного життя.

2. Мислить геопросторово, та виявляє взаємозалежність розвитку суспільства і навколишнього природного середовища. Порівнює інформацію з різних карт, визначає її повноту та достовірність. визначає належність культурно-історичних пам’яток, господарських об’єктів до географічних, етнографічних та історичних регіонів, країн, цивілізацій. Характеризує чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій. Знаходить достовірну інформацію про сутність екологічних проблем та пропонує способи їх розв’язання. Визначає причини, описує перебіг, встановлює сутність колонізаційних та міграційних процесів.

3. Мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання. Розрізняє первинні та вторинні історичні джерела. Встановлює вид, час і місце появи, призначення і авторство історичного джерела. Створює власний інтелектуальний продукт, дотримуючись засад академічної доброчесності. Виявляє факти маніпулювання масовою інформацією в текстових і візуальних джерелах.

4. Мислить системно. (виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливу історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного та зіставлення їх інтерпретацій). Визначає поєднання політичних, економічних, соціальних, технологічних, культурних та інших чинників, які впливали один на одного і творили історичну епоху. Використовує інформацію із суміжних галузей знань для характеристики минулих і сучасних суспільних подій, явищ, процесів.

5. усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації. Планує своє життя у коротко- та довготривалій перспективі, планує способи досягнення своїх цілей. Розрізняє права людини і обов’язки громадянина; дотримується законодавства. Пояснює природу виникнення стереотипів, критично оцінює стереотипи та упередження.

6. Дотримується демократичних принципів і конструктивно взаємодіє з іншими особами. Обґрунтовує необхідність попри життєві обставини доброчесно та у правовий спосіб утверджувати свої права.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами визначено в базовому навчальному плані базової середньої освіти

На підставі базового навчального плану розробляються типові навчальні плани як складові частини типової освітньої програми, що містять орієнтовний перелік навчальних предметів, інтегрованих курсів, формування змісту яких може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох інтегрованих освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти, яка видається Міністерством Освіти, зокрема говорить про те, що Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про світ та суспільство в цілому.

Наскрізні лінії. Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів екологічної свідомості та готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального громадянина. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, страхування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- Мови і літератури

- Суспільствознавство

- Мистецтво

- Математика і т.д.

Історія відноситься до галузі Суспільствознавство.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту предмету. Наприклад це можуть бути екскурсії до історичних чи краєзнавчих музеїв; або «розробка» «відеофільму» (за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, та виконання самостійно розподілених ролей).

Також формами організації освітнього процесу можуть бути «віртуальні подорожі», конференції, інтегровані уроки, відео-уроки, ділові ігри тощо.

А якщо говорити про старші класи, то засвоєння нового матеріалу можна також проводити за допомогою «лекцій».

Підбиваючи підсумки, можна зробити висновок, що Історична наука є дуже важливим навчальним предметом, який впливає безпосередньо на формування цінностей в учня та його майбутнього світогляду. І на нас - вчителях Історії, - лежить велика відповідальність. - Не просто передати знання про минуле, а виховати людину.